староста
41СТАРОСТА — название главы местного самоуправления в ряде субъектов РФ. Как правило, С. возглавляют местное самоуправление в небольших населенных пунктах и избираются непосредственно населением …
42староста — 1. 1917 елга кадәр авылда: идарә итү өчен сайлап яки билгеләп куела торган кеше 2. Берәр кечерәк коллективта, җәмгыятьтә: оештыру эшләрен башкару өчен сайлап яки билгеләп куела торган кеше …
43староста — и, ч. 1) В Україні, Польщі та Великому князівстві Литовському (у 15 18 ст.) – керівник місцевого міського чи сільського управління або самоврядування; війт. 2) У Західній Україні (до 1939 р.) – начальник, голова повіту. 3) У царській Росії –… …
44староста — [ста/роста] стие, д. і м. с т і, мн. стие, ост (керівна особа) і ости/, роус т і/ў два ста/ростие (у весільному обряді) …
45СТАРОСТА — в Древней Руси термин «С.» служил общим названием всех тысяцких, сотских и десятских, представлявших собою городское ополчение. В XVI – начале XX в. С. – должностное лицо для руководства небольшими административно территориальными единицами и… …
Российская государственность в терминах. IX – начало XX века
46староста — Староста: начальник повіту за часів Австро Угорщини [II,IV] начальник повіту, району в колишній Галичині [III] начальник повіту [VI] начальник політично адміністративної округи (циркулу), пізніше повіту в колишній Галичині [1,X] …
47староста — ы; м. 1) Выборное лицо в классе, студенческой группе, кружке, факультативе, организующее дисциплину, внутренний распорядок. Ста/роста группы. Ста/роста класса. Ста/роста ведёт дневник пропусков занятий. Обязанности старосты. 2) Выборное или… …
48староста — іст. (керівник місцевого міського чи сільського управління / самоврядування), голова, війт …
49староста — 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота керівна особа староста 2 іменник чоловічого роду, істота у весільному обряді …
50староста — службовая асоба, якая кіравала адміністрацыйнай акругай (паветам) у Вялікім Княстве Літоўскім і Польшчы …
